Категорія: Новини

Віднині 100% акцій компанії належить державі та не підлягає приватизації. Наказ №344 “Про створення акціонерного товариства “Оператор ринку” було підписано міністром енергетики України Германом Галушенко 20 грудня 2021 року. Окрім того, затвердили новий статут АТ “Оператор ринку” з розміром статутного капіталу 103 921 000 грн. Обов’язки генерального директора надали Олександру Гавві.

Як зазначає сам в.о. генерального директора АТ “Оператор ринку” Олександр Гавва: «Це знакова подія на ринку електричної енергії України, яка відкриває багато нових можливостей для розвитку «Оператора ринку». Корпоратизація – це перш за все впровадження прозорої системи корпоративного управління, торговельна інтеграція з європейськими операторами ринку електроенергії та втілення нових проєвропейських торговельних проєктів на майданчику компанії».

Корпоратизація «Оператора ринку» відбудеться відповідно до пункту 8 статті 51 закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 2.4. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі здійснення функцій оператора ринку, які передбачають, що «Оператор ринку» утворюється у формі акціонерного товариства, 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого належить державі та не підлягає приватизації або відчуженню в інший спосіб.

На засіданні 17 грудня було прийнято рішення змінити тарифи на розподіл електричної енергії на наступний рік. У середньому, тарифи на розподіл (з урахуванням RAB-стимулювання) для споживачів першого класу напруги зріс на 21%, а для другого – на 11,5%.

 

Тарифи на розподіл електроенергії для ОСР, що розраховані за методом «Витрати+» для споживачів 1-го класу напруги зросли в середньому на 12,4%, для 2-го – на 5,18%.

 

Про це повідомили у пресцентрі компанії 15 квітня. Це перший новозбудований інфраструктурний об’єкт в енергосистемі, який вводиться в роботу в умовах війни. Лінія розташована на заході України та має потужність у 330 кВ.

«В умовах війни ми зосередилися на двох пріоритетах в роботі Компанії: швидке відновлення пошкодженої ворогом мережі та завершення проєктів по розбудові інфраструктури у регіонах, де ми маємо можливість це зробити. Вже сьогодні ми відновили 60% об’єктів на звільнених Київщині, Чернігівщині і, незважаючи на воєнний стан, завершили будівництво нової високовольтної лінії. Ця лінія є важливим елементом у підвищенні надійності роботи енергосистеми в умовах синхронної роботи з ENTSO-E та майбутнього розширення експортно-імпортних поставок електроенергії між Україною та Європою», – зазначив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Будівництво тривало 17 місяців, а вартістю проєкту склала 546 млн грн. Окрім того, «Укренерго» вдалося зекономити близько 20% з початкової вартості завдяки оптимізації проєктних рішень.

Тож навіть в умовах війни продовжуємо розбудовувати мережу та підтримувати курс на поглиблення інтеграції енергосистеми України до енергомережі континентальної Європи ENTSO-E.

Так, у вівторок (26 квітня) у Варшаві було підписано угоду про надання статусу «члена-спостерігача» (observer member), що дозволить представникам Укренерго ввійти до робочих та експертних груп ENTSO-E, які займаються питаннями ринку, балансування, допоміжних послуг, електронного обміну даними, кіберзахисту та розвитку сектору ВДЕ.

Як відзначив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький: «Ми дуже пишаємося набуттям статусу «члена-спостерігача» ENTSO-E. Це ще одна важлива ознака вагомої підтримки, яку ми отримуємо від наших європейських колег ОСП. В якості «члена-спостерігача» ми працюватимемо над розбудовою довгострокового і взаємовигідного співробітництва з ENTSO-E. Я дякую всім ОСП – членам ENTSO-E за велику підтримку і теплі вітання».

«Угода з НЕК «Укренерго» є значним кроком, що свідчить про відданість європейських ОСП зміцненню та розвитку технічного співробітництва задля безпеки об’єднаної енергосистеми Європи», – наголосили ENTSO-E у своєму офіційному повідомленні.

Крім того, наша НЕК зможе отримати доступ до інформації у сфері основної діяльності, включно з політиками, правовими матеріалами та передовими практиками, що розроблялися та використовувались впродовж тривалого часу.

Так, фінська атомна енергетична компанія (АЕК) Fennovoima у понеділок (2 травня) розірвала EPC-контракт з RAOS Project, що входить в групу «Росатом» на будівництво атомної електростанції Hanhikivi 1, потужністю 1200 МВт.

Таке рішення зумовлено затримками проєкту та нездатністю його завершення. За словами фінської сторони, відтермінування процесів будівництва відбувались постійно протягом останніх декількох років.

«Рішення про розірвання EPC-контракту з RAOS Project було прийнято нелегко. У такому великому проєкті є значні складнощі, і рішення приймаються лише після ретельного обдумування. Ми повністю визнаємо негативні наслідки та робимо все можливе, щоб пом’якшити їх», – зазначив Еса Хярмяля, голова правління.

За проєктом на АЕС мали встановити один реактор типу ВВЕР, потужністю 1200 МВт, російського виробництва. Інвестиції в проєкт складали €7,5 млрд. Цей проєкт у Фінляндії називали однією з найбільших інвестицій. RAOS Project мав відповідати за проєктування, будівництво, монтаж та введення в експлуатацію АЕС.

Як заявив генеральний директор Fennovoima: «На жаль, розірвання контракту EPC, як очікується, матиме значний вплив на співробітників у Fennovoima і, як очікується, вплине також на компанії ланцюга постачання та регіон Пюхяйокі. Наша головна мета — підтримувати наших співробітників, інформуючи їх і працюючи в тісній співпраці як з нашими співробітниками, так і з представниками працівників».

Зараз у Фінляндії працюють 2 АЕС – Loviisa та Olkiluoto, що забезпечують близько 20% споживання в країні. За результатами дискусій робочої групи, країні необхідно акцентувати свою увагу на генерації енергії з відновлюваних джерел, аби позбутися залежності від російського викопного палива.

ДП «НАЕК «Енергоатом» провів підключення установок у п’ятницю, 27 травня. У компанії зазначили, що такий запуск досить важливий для підтримання базового режиму роботи атомної енергетики України, регулювання пікових навантажень у системі та утримання сталої частоти. 

«Попри воєнний стан та активні бойові дії, ДП «НАЕК «Енергоатом» завершив роботи з будівництва, пуско-наладки та випробування нових високоманеврових генеруючих потужностей з виробництва електроенергії та підключив їх до електромережі України», – розказують у компанії.

Це вже другий успішно завершений проєкт з початку війни. Деталі запуску поки не повідомляють задля безпеки під час воєнного часу, але планують поділитися трохи згодом.

Крім того, як прокоментував голова «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін: «Під час війни Енергоатом продовжив реалізацію раніше розпочатих інвестиційних програм та проєктів, особливо тих, які можуть дати значний ефект у короткостроковій перспективі. І це – попри нанесену окупантами шкоду, проблеми з логістикою та постачанням обладнання, комплектуючих і матеріалів. Ми забезпечуємо стабільну роботу української енергосистеми та атомної енергетики під час війни, підтримуємо її міцність та надійність. Не можна опускати руки й зупиняти розвиток, посилаючись на воєнний стан».

НКРЕКП схвалила ліцензійні умови для зберігання електроенергії 01.06.2022

Рішення про схвалення постанови «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі збереження енергії» прийняли на засіданні Регулятора у вівторок, 31 травня.

Як повідомили у пресцентрі: «Схвалення цього документу є першим кроком на шляху впорядкування діяльності ліцензіатів зі зберігання енергії на ринку електричної енергії. Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності зі зберігання енергії, а також визначають вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання під час провадження такої діяльності».

Відзначимо, що ухвалення цього документу дозволить забезпечити використання систем накопичення енергії, збалансувати роботу енергосистеми та підвищити стабільність електропостачання для споживачів. Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються до 20.06.2022.

У вівторок, 7 червня, об’єднання ENTSO-E надало згоду у відповідь на запит НЕК «Укренерго» про відновлення експорту електроенергії з України. На цей момент Україна має профіцит ресурсу, адже споживання з початку війни знизилось на 35%. Саме цей надлишок влада планує продавати ЄС. 

Як зазначають в «Укренерго», для поетапного збільшення можливостей для експорту потрібно виконати 6 технічних передумов, аби гарантувати стабільну роботу енергосистеми та спроможність усувати низькочастотні коливання. Нині ж експорт електричної енергії проводиться лише до Польщі через те, що українська енергосистема працює в режимі пробної аварійної синхронізації.

«Комерційна торгівля електроенергією між Європейським Союзом та Україною може допомогти п одолати зростаючий розрив ліквідності в енергетичному секторі України внаслідок війни. Але вона також може забезпечити Європу альтернативними джерелами енергії, які вона зараз шукає, щоб замінити російський газ», – зазначив керівник Секретаріату Енергоспівтовариства Артур Лорковскі. 

Зараз Секретаріат Енергоспівтовариства співпрацює з Укренерго та операторами системи передачі країн-сусідів щодо спільного розподілу потужності. Нагадаємо, що Україна синхронізувалась з ENTSO-E 16 березня цього року. 

Україна вже почала підготовку до опалювального сезону. Через затяжну війну у країні влада починає будувати стратегічні плани та розмірковувати про те, як буде забезпечувати населення теплом, якщо будуть відключені окремі станції чи енерговузли. Нині відомо, що українська енергосистема здатна стабільно пройти весь осінньо-зимовий період 2022-2023 рр.

Це підтвердив 8 червня під час пресконференції голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький: «Ми зараз формуємо прогнозний баланс на 2022 рік і на осінньо-зимовий період. Ми виходимо з того, що ЗАЕС є і буде частиною української енергосистеми. Ми не розглядаємо окремі сценарії без ЗАЕС, але при цьому всьому, враховуючи ті можливості, які є в українській енергосистемі наразі з виробництва електроенергії, ми досить впевнено дивимося на майбутній ОЗП. Українська енергосистема здатна пройти цей сезон за будь-яких сценаріїв відключення якихось енерговузлів чи станцій».

До того ж Уряд створив спеціальний штаб для підготовки до опалювального сезону, який очолить міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. Зазначають, що до початку опалювального сезону в українських ПСГ не менше 19 млрд кубів газу, а станом на 1 червня у сховищах вже є понад 10 млрд кубів газу і закачування продовжується.

Позитивним є й те, що після приєднання до ENTSO-E, ми маємо змогу замістити дефіцит імпортом електричної енергії.

Так, зараз розширенням можливостей постачання електричної енергії до Польщі займається ДП «Енергоатом». Поки відомо, що у повному обсязі експорт буде доступний через рік-півтора, коли Україна повністю інтегрується в європейську енергосистему та зможе стати її невіддільною частиною.

Така співпраця буде взаємовигідною для обох сторін: для України – це додатковий спосіб отримати кошти, для Європи – зниження залежності від росії. Надалі це може стати початком розбудови спільної системи енергетичної безпеки Центральної та Східної Європи. 

Як зазначає голова правління НЕК «Укренерго»: «Доходи від доступу ми матимемо дуже високі. Враховуючи наш потенціал енергетичного експорту, можемо говорити про сотні мільйонів і навіть мільярди євро на рік. Це не одразу і не зараз, зрозуміло. Але за кілька місяців чи рік ми можемо наростити обсяги експорту до таких величин, що доходи від нього сягатимуть мільярдів євро на рік». 

До того ж експорт електроенергії дозволить збільшити ВВП країни на 2-3% забезпечити значну конкуренцію на аукціонах з купівлі доступу до перетину, оскільки ціни на електроенергію в сусідніх країнах ЄС у 2-3 рази вищі, ніж ціни в Україні.

ВАЖЛИВО, що ми націлені на початок роботи ще й Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Переважна частина української електроенергії виробляється без вуглецевого сліду, а у 2021 році  понад 70% загального виробництва, це сукупна частка АЕС, ГЕС, ГАЕС та ВДЕ. Отже, вона відповідає європейським кліматичним умовам, що не створює перешкод на цьому курсі.

Розвиток українських ВДЕ та інших низьковуглецевих технологій в енергосекторі – є однією з передумов залучення інвестицій в наш енергосектор.