У неділю, 5 грудня, до одеського порту “Южний” прибули два судна з вугіллям для потреб теплової генерації. Загальний обсяг 141 тисяча тонн. Для ДТЕК вже доставлено другу партію вугілля з США та Колумбії (обсягом 66 тис. тонн), а для “Центренерго” – з Австралії (77 тис. тонн).
Як зазначили у пресцентрі “ДТЕК”: «ДТЕК привіз в Україну друге із семи суден «Панамакс» з американським вугіллям для ТЕС. Воно поставлене в рамках домовленостей компанії ДТЕК з міжнародними постачальниками про імпорт в Україну 7 суднових партій з вугіллям із США та Колумбії. Загальний обсяг другої поставки складає 66 тис. т., вона призначена для потреб ТЕС ДТЕК Енерго», – вказали в ДТЕК.
«5 грудня, о 15.30 судно класу «Панамакс» із вугіллям австралійського походження, об’ємом 75 тис. тонн зайшло до одеського порту «Южний», – вказали у «Центренерго».
Відповідно до даних ДТЕК, сумарний обсяг постачання за домовленостями на період з листопада по січень складає близько 470 тис. тонн, а законтрактованих – 900 тис. тонн. Крім того, компанія й далі веде перемовини з постачальниками.
Як зазначають у «Центренерго» зазначають, найближчим часом для потреб державних ТЕС очікується ще дві поставки вугілля, наступна партія вугілля прибуде з Австралії до України вже 15 грудня Австралії. Сумарний обсяг законтрактованого постачання – 210-220 тис. тонн.
Учора, 1 грудня, на засіданні НКРЕКП встановила тариф на передачу електричної енергії НЕК «Укренерго» на наступний рік на рівні 345,64 грн/МВт-год. Такий тариф вищий за цьогорічний на 17,6%.
Під час розрахунку цього значення не враховувалися 20% виплат за «зеленим» тарифом виробникам електроенергії з відновлюваних джерел енергії, що планувалися покриватися коштом державного бюджету.
Окрім того, протягом засідання було встановлено тариф на диспетчеризацію на 2022 рік – 62,13 грн/МВт-год.
Як зазначають у НКРЕКП, за розрахунками оператора системи передачі тариф варто було б встановити на рівні 458,83 грн/МВт-год, а за проєктом постанови від 1 листопада тариф на передачу міг складати 356,9 грн/МВт-год.
Зі слів депутата Верховної ради Олексія Гончаренка, при встановленні тарифу на рівні 356 грн/МВт, а не 458 грн/МВт порушується Меморандум про взаєморозуміння, який був укладений між Міністерством фінансів України, НКРЕКП та «Укренерго» про забезпечення виконання кредитних зобов’язань.
Також розраховуючи витрати на «із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії альтернативних джерел, крім приватних домогосподарств» були застосовані спеціальні відʼємники – видатки з держбюджету на фінансову підтримку ДП «Гарантований покупець» обсягом у 20% від прогнозного виробітку «зеленої» електроенергії (10,528 млрд грн).
До того ж у даному проєкті постанови про прийняття тарифу на передачу на наступний рік враховано витрати НЕК «Укренерго» на сплату відсотків за «зеленими» облігаціями, плата за державну гарантію та за користування кредитами – 1,764 млрд грн.
Ціна пікового навантаження на ринку «на добу наперед» (РДН) в об’єднаній енергетичній системі України (ОЕС) на 12 жовтня досягла рекордного значення за весь період роботи ринку – 3995,83 грн/МВт-год.
Зокрема, на кожну годину з 8:00 до 23:00 ціна досягла рівня верхнього прайс-кепа (4000 грн/МВт-год), окрім 13:00 – ціна на цю годину склала 3950 грн/МВт-год. Ціна базового навантаження на 12 жовтня перевищила позначку в 3000 грн/МВт-год та склала 3076,04 грн/МВт-год, що також є рекордним значенням для РДН в ОЕС України.
Найнижчі ціни на РДН в ОЕС за добу постачання 12 жовтня сформувались на 03:00-06:00 – 773 грн/МВт-год. Станом на 12 жовтня РДН в ОЕС України став дефіцитним, сумарний обсяг попиту перевищив пропозицію на 21% – 97,5 тис. МВт-год проти 80,5 тис. МВт-год. Середньозважена ціна за добу сформувалась на рівні 3331 грн/МВт-год.
Нагадуємо, що зростання цін на електричну енергію відбувається внаслідок зростання цін на енергоресурси, зокрема, вугілля та природний газ.
8 вересня у Києві пройшов форум «Спекотна осінь: як зробити тарифи економічно обґрунтованими для операторів системи розподілу та постачальників універсальних послуг в Україні?». Організаторами заходу став Energy Club, партнерами заходу виступили Асоціація постачальників енергоресурсів та найбільший в Україні виробник кабельно-провідникової продукції ПАТ «Одескабель».
У ролі експертів форуму виступили: Іван Плачков (голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї), Віталій Зайченко (директор з управління ОЕС України – головний диспетчер НЕК «Укренерго»), Ірина Протопопова ( керівник департаменту з регуляторних питань ДТЕК Мережі) Юрій Власенко (перший заступник міністра енергетики України); Юрій Бойко (в.о. Міністра енергетики (20.11.20-21.12.20)) та ін.
Ними було обговорено такі питання:
1. Чи встигне Україна вчасно підготувати галузь енергетики до осінньо-зимового періоду 2021-2022 року?
2. Які тарифні перспективи у операторів системи розподілу (ОСР) в Україні?
3.Нова модель ПСО. Роздрібний ринок електроенергії після 1 жовтня 2021 року.
4. Інновації та тарифи: чи є взаємозв’язок?
Осінньо-зимовий період 2021/22 – важливий з огляду на те, що під час нього українська енергосистема має пройти тестовий період роботи в ізольованому режимі, коли Україна буде від’єднана від інших енергосистем. Це необхідно для позитивного рішення щодо синхронізації з ENTSO-E.
Як зазначив Юрій Власов: “Ми вживаємо всіх необхідних заходів, пропрацювали ремонтні кампанії генеруючих підприємств. Ми розраховуємо, що протягом осінньо-зимового періоду працюватиме більшість енергообладнання. Так, 14 атомних енергоблоків працюватиме цієї зими, у разі потреби – включимо 15-й”.
Як відомо, усі українські обленерго набули статусу операторів системи розподілу(ОСР) при запровадженні нового ринку електроенергії з 01.01.2018 року. Кожна компанія (обленерго) була розділена на 2 окремі юридичні особи: постачальника електричної енергії та оператора системи розподілу.
Мета постачальників універсальних послуг (ПУП) — це надання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією.
Оскільки ціна універсальних послуг не може змінюватися самостійно електропостачальником і чітко регулюється державою, а складові вартості універсальної послуги — це ціна купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, тариф на послуги ПУП, тарифи на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу, то крім надання універсальної послуги ПУП можуть, як і будь-яка інша електропостачальна організація, продавати електроенергію за вільними цінами на ринку.
Основне питання — як зробити тарифи для ОСР та ПУП з одного боку справедливими, а з іншого — економічно обґрунтованими? Та чи можливий взаємозв’язок між запровадженими інноваційними рішеннями на підприємстві та його тарифами?
Акцентами 4-годинного форуму стали також такі слушні проблеми як:
1. Кількість запасів вугілля, яких наразі замало для надійної роботи в осінньо-зимовий період.
2. В цьому році на газ як на резервне паливо Україна розраховувати не зможе.
3. Проходження ОСП 2021-22 року передбачає не лише забезпеченням країни паливом, теплом та світлом, а ще й тестування ізольованого режиму роботи ОЕС України в рамках її інтеграції до європейської енергосистеми.
4. Нова модель ринку електроенергії була впроваджена швидкими темпами. Генерація майже не заробляє, натомість почали заробляти трейдери, що несуть мінімальні затрати серед усіх учасників ринку.
5. Україна буде слідувати тренду електрифікації. Підвищення якості розподільчих мереж як основи економіки України – одне із першочергових питань. У нас з’являються нові споживачі, електромобілі, інші світові тренди, які впливають на надійність роботи електромереж.
6. RAB-регулювання стало одним з перших позитивних кроків, зроблених Україною в напрямку розвитку ОСРів.
7. ОСР мають величезну проблему з ВДЕ, а також з побутовими малими СЕС через великий об’єм неякісної електроенергії.
8. RAB-тариф стимулюватиме розвиток, а в перспективі, можливо, й перехід на інший клас напруги.
9. Під нову модель ПСО потрапляє 13 млн споживачів, що може призвести до формування боргів між учасниками ринку.Важливо забезпечити фінансово збалансований механізм реалізації ПСО.
10. Україна розвиває енергосистему від споживача: використовується нове обладнання, нові технології, з’являється набагато більше точок приєднання в рамках одного споживача. А це навантаження на розподільчі мережі, це впливає на надійність роботи електричних мереж.
11. З впровадженням нового обладнання доведеться впроваджувати нові стандарти, на основі яких працюватимуть розподільчі мережі і ОСР.
12. Оптимістичний варіант розвитку ОСР: інновації будуть розвиватись, адже цей тренд задає споживач. На початку впровадження інновацій вплине на тарифи, але в перспективі вони будуть знижені.
13. Вартість електроенергії для побутового споживача дотаційна, в перспективі вона повинна компенсуватись адресно, а не шляхом перехресного субсидіювання, як є наразі.
9 вересня 2021 року відбувся онлайн-брифінг НКРЕКП на тему: «Кроки Регулятора щодо лібералізації ринку електричної енергії», доповідачем став Дмитро Коваленко, який представив презентацію, у якій детально прокоментував кожне з вказаних рішень Комісії, пояснив мотиви та обґрунтував необхідність їх прийняття, наголосив на тому, яким чином вони вплинули на цінову ситуацію на ринку в торговій зоні Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС). Також Д.Коваленко відповів на питання, які ставили зацікавлені учасники онлайн-брифінгу.
Дмитро Коваленко висловився щодо питань підвищення тарифів на Бурштинському енерго острові, а також про те, чи планує НКРЕКП давати роз’яснення або рекомендації щодо тендерних умов купівлі державними і бюджетними організаціями на наступний рік.
Наприкінці брифінгу Дмитро Коваленко назвав головні завдання Регулятора на найближчий період у сфері електроенергетики, якими є:
1. забезпечення розвитку відкритого та прозорого ринку двосторонніх договорів;
2. посилення конкуренції на ринку електроенергії, зокрема, за рахунок активної участі на ньому «зеленої» генерації;
3. максимальне сприяння інтеграції енергосистеми України з загальноєвропейською енергосистемою ENTSO-E, зокрема, підготовка до проведення тестового режиму ізольованої роботи ОЕС.
8 вересня керівник проекту «Електроенергія» компанії «ЙЕ Енергія» Василь Гончарук, дав коментар для агенства ExPro, у якому зазначив, як важливо забезпечити поступовий перехід окремих категорій населення до купівлі електроенергії за вільною ціною.
Навівши приклад малого та середнього бізнесу, який потрапив у ринкові умови шляхом зменшення критерію приєднаної потужності для отримання універсальної послуги з 150 до 50 кВт, Василь Гончарук наголосив на етапності переходу, додаткових механізмах, які дадуть клієнту можливість спробувати попрацювати у ринку.
“Ці механізми – можливі, не потрібно придумувати нічого космічного… Етапність – це must have, адже механіка процесу має бути відточена», – сказав він.
«Для клієнта – це буде відкритий ринок з конкуренцією між постачальниками», – пояснив Гончарук.
Також він додав, що у вільному ринку постачальники зможуть запропонувати споживачу нові послуги (пакети послуг).
У коментарі також було зазначено, що продаж суміжних та фінансових продуктів, це частина європейського досвіду, адже клієнту зручніше купувати газ та електроенергію у одного постачальника. Важливо, щоб він отримував кращі онлайн-сервіси та зрозуміліші умови.
«Щодо сервісу та надійності клієнт на сьогодні не отримує достатньо інформації. Ті ж ПУПи не працюють у цьому напрямі, адже клієнт нікуди не піде. Це «рабство» у сучасному світі», – зазначив представник «ЙЕ Енергія».
«Українська енергетична біржа презентувала ринку ціновий індекс РДД, який відображає ціну електроенергії базового навантаження в «ОЕС України» на наступний місяць (М+1). Значення індексу формується протягом місяця, що передує розрахунковому, на підставі середньозважених цін електроенергії базового навантаження за періодом постачання, що охоплює повний календарний місяць М+1», – йдеться у повідомленні компанії.
Як зазначається представниками біржі, до розрахунку індексу включаються всі угоди, укладені за результатами торгів як в спеціалізованій секції, так і в комерційній. Погоджена Методика містить обмеження щодо врахування показників, які можуть викривити розрахункові значення. Дані виключення дають змогу сформувати більш репрезентативній індекс ринку двосторонніх договорів.
Відповідно до європейської практики, ціноутворюючим ринком на ринку електроенергії є саме ринок двосторонніх договорів. Саме на ціни РДД має опиратися ринок. Базова ринкова ціна формує важливу основу для операцій учасників ринку. УЕБ зробила перший, але дуже значний крок в цьому напрямку. Спільно з органами влади та регуляторами ми працюємо над забезпеченням високої прозорості РДД, для забезпечення цінової стабільності та високої економічної ефективності. Надалі ми працюємо над стандартизацією контрактів та продуктів на УЕБ, щоб надавати ринку ще більш цінові індикативи» – прокоментував запуск індексу Голова біржового комітету ТОВ «УЕБ» Олексій Дубовський.
У неділю, 5 грудня, до одеського порту “Южний” прибули два судна з вугіллям для потреб теплової генерації. Загальний обсяг 141 тисяча тонн. Для ДТЕК вже доставлено другу партію вугілля з США та Колумбії (обсягом 66 тис. тонн), а для “Центренерго” – з Австралії (77 тис. тонн).
