Автор: koziar.violetta

ДП «НАЕК «Енергоатом» провів підключення установок у п’ятницю, 27 травня. У компанії зазначили, що такий запуск досить важливий для підтримання базового режиму роботи атомної енергетики України, регулювання пікових навантажень у системі та утримання сталої частоти. 

«Попри воєнний стан та активні бойові дії, ДП «НАЕК «Енергоатом» завершив роботи з будівництва, пуско-наладки та випробування нових високоманеврових генеруючих потужностей з виробництва електроенергії та підключив їх до електромережі України», – розказують у компанії.

Це вже другий успішно завершений проєкт з початку війни. Деталі запуску поки не повідомляють задля безпеки під час воєнного часу, але планують поділитися трохи згодом.

Крім того, як прокоментував голова «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін: «Під час війни Енергоатом продовжив реалізацію раніше розпочатих інвестиційних програм та проєктів, особливо тих, які можуть дати значний ефект у короткостроковій перспективі. І це – попри нанесену окупантами шкоду, проблеми з логістикою та постачанням обладнання, комплектуючих і матеріалів. Ми забезпечуємо стабільну роботу української енергосистеми та атомної енергетики під час війни, підтримуємо її міцність та надійність. Не можна опускати руки й зупиняти розвиток, посилаючись на воєнний стан».

Так, фінська атомна енергетична компанія (АЕК) Fennovoima у понеділок (2 травня) розірвала EPC-контракт з RAOS Project, що входить в групу «Росатом» на будівництво атомної електростанції Hanhikivi 1, потужністю 1200 МВт.

Таке рішення зумовлено затримками проєкту та нездатністю його завершення. За словами фінської сторони, відтермінування процесів будівництва відбувались постійно протягом останніх декількох років.

«Рішення про розірвання EPC-контракту з RAOS Project було прийнято нелегко. У такому великому проєкті є значні складнощі, і рішення приймаються лише після ретельного обдумування. Ми повністю визнаємо негативні наслідки та робимо все можливе, щоб пом’якшити їх», – зазначив Еса Хярмяля, голова правління.

За проєктом на АЕС мали встановити один реактор типу ВВЕР, потужністю 1200 МВт, російського виробництва. Інвестиції в проєкт складали €7,5 млрд. Цей проєкт у Фінляндії називали однією з найбільших інвестицій. RAOS Project мав відповідати за проєктування, будівництво, монтаж та введення в експлуатацію АЕС.

Як заявив генеральний директор Fennovoima: «На жаль, розірвання контракту EPC, як очікується, матиме значний вплив на співробітників у Fennovoima і, як очікується, вплине також на компанії ланцюга постачання та регіон Пюхяйокі. Наша головна мета — підтримувати наших співробітників, інформуючи їх і працюючи в тісній співпраці як з нашими співробітниками, так і з представниками працівників».

Зараз у Фінляндії працюють 2 АЕС – Loviisa та Olkiluoto, що забезпечують близько 20% споживання в країні. За результатами дискусій робочої групи, країні необхідно акцентувати свою увагу на генерації енергії з відновлюваних джерел, аби позбутися залежності від російського викопного палива.

Так, у вівторок (26 квітня) у Варшаві було підписано угоду про надання статусу «члена-спостерігача» (observer member), що дозволить представникам Укренерго ввійти до робочих та експертних груп ENTSO-E, які займаються питаннями ринку, балансування, допоміжних послуг, електронного обміну даними, кіберзахисту та розвитку сектору ВДЕ.

Як відзначив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький: «Ми дуже пишаємося набуттям статусу «члена-спостерігача» ENTSO-E. Це ще одна важлива ознака вагомої підтримки, яку ми отримуємо від наших європейських колег ОСП. В якості «члена-спостерігача» ми працюватимемо над розбудовою довгострокового і взаємовигідного співробітництва з ENTSO-E. Я дякую всім ОСП – членам ENTSO-E за велику підтримку і теплі вітання».

«Угода з НЕК «Укренерго» є значним кроком, що свідчить про відданість європейських ОСП зміцненню та розвитку технічного співробітництва задля безпеки об’єднаної енергосистеми Європи», – наголосили ENTSO-E у своєму офіційному повідомленні.

Крім того, наша НЕК зможе отримати доступ до інформації у сфері основної діяльності, включно з політиками, правовими матеріалами та передовими практиками, що розроблялися та використовувались впродовж тривалого часу.

Про це повідомили у пресцентрі компанії 15 квітня. Це перший новозбудований інфраструктурний об’єкт в енергосистемі, який вводиться в роботу в умовах війни. Лінія розташована на заході України та має потужність у 330 кВ.

«В умовах війни ми зосередилися на двох пріоритетах в роботі Компанії: швидке відновлення пошкодженої ворогом мережі та завершення проєктів по розбудові інфраструктури у регіонах, де ми маємо можливість це зробити. Вже сьогодні ми відновили 60% об’єктів на звільнених Київщині, Чернігівщині і, незважаючи на воєнний стан, завершили будівництво нової високовольтної лінії. Ця лінія є важливим елементом у підвищенні надійності роботи енергосистеми в умовах синхронної роботи з ENTSO-E та майбутнього розширення експортно-імпортних поставок електроенергії між Україною та Європою», – зазначив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Будівництво тривало 17 місяців, а вартістю проєкту склала 546 млн грн. Окрім того, «Укренерго» вдалося зекономити близько 20% з початкової вартості завдяки оптимізації проєктних рішень.

Тож навіть в умовах війни продовжуємо розбудовувати мережу та підтримувати курс на поглиблення інтеграції енергосистеми України до енергомережі континентальної Європи ENTSO-E.

На засіданні 17 грудня було прийнято рішення змінити тарифи на розподіл електричної енергії на наступний рік. У середньому, тарифи на розподіл (з урахуванням RAB-стимулювання) для споживачів першого класу напруги зріс на 21%, а для другого – на 11,5%.

Тарифи на розподіл електроенергії для ОСР, що розраховані за методом «Витрати+» для споживачів 1-го класу напруги зросли в середньому на 12,4%, для 2-го – на 5,18%.

Віднині 100% акцій компанії належить державі та не підлягає приватизації. Наказ №344 “Про створення акціонерного товариства “Оператор ринку” було підписано міністром енергетики України Германом Галушенко 20 грудня 2021 року. Окрім того, затвердили новий статут АТ “Оператор ринку” з розміром статутного капіталу 103 921 000 грн. Обов’язки генерального директора надали Олександру Гавві.

Як зазначає сам в.о. генерального директора АТ “Оператор ринку” Олександр Гавва: «Це знакова подія на ринку електричної енергії України, яка відкриває багато нових можливостей для розвитку «Оператора ринку». Корпоратизація – це перш за все впровадження прозорої системи корпоративного управління, торговельна інтеграція з європейськими операторами ринку електроенергії та втілення нових проєвропейських торговельних проєктів на майданчику компанії».

Корпоратизація «Оператора ринку» відбудеться відповідно до пункту 8 статті 51 закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 2.4. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі здійснення функцій оператора ринку, які передбачають, що «Оператор ринку» утворюється у формі акціонерного товариства, 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого належить державі та не підлягає приватизації або відчуженню в інший спосіб.

У неділю, 5 грудня, до одеського порту “Южний” прибули два судна з вугіллям для потреб теплової генерації. Загальний обсяг 141 тисяча тонн. Для ДТЕК вже доставлено другу партію вугілля з США та Колумбії (обсягом 66 тис. тонн), а для “Центренерго” – з Австралії (77 тис. тонн).

Як зазначили у пресцентрі “ДТЕК”: «ДТЕК привіз в Україну друге із семи суден «Панамакс» з американським вугіллям для ТЕС. Воно поставлене в рамках домовленостей компанії ДТЕК з міжнародними постачальниками про імпорт в Україну 7 суднових партій з вугіллям із США та Колумбії. Загальний обсяг другої поставки складає 66 тис. т., вона призначена для потреб ТЕС ДТЕК Енерго», – вказали в ДТЕК.

«5 грудня, о 15.30 судно класу «Панамакс» із вугіллям австралійського походження, об’ємом 75 тис. тонн зайшло до одеського порту «Южний», – вказали у «Центренерго».

Відповідно до даних ДТЕК, сумарний обсяг постачання за домовленостями на період з листопада по січень складає близько 470 тис. тонн, а законтрактованих – 900 тис. тонн. Крім того, компанія й далі веде перемовини з постачальниками.

Як зазначають у «Центренерго» зазначають, найближчим часом для потреб державних ТЕС очікується ще дві поставки вугілля, наступна партія вугілля прибуде з Австралії до України вже 15 грудня Австралії. Сумарний обсяг законтрактованого постачання – 210-220 тис. тонн.

Учора, 1 грудня, на засіданні НКРЕКП встановила тариф на передачу електричної енергії НЕК «Укренерго» на наступний рік на рівні 345,64 грн/МВт-год. Такий тариф вищий за цьогорічний на 17,6%. 

Під час розрахунку цього значення не враховувалися 20% виплат за «зеленим» тарифом виробникам електроенергії з відновлюваних джерел енергії, що планувалися покриватися коштом державного бюджету.

Окрім того, протягом засідання було встановлено тариф на диспетчеризацію на 2022 рік – 62,13 грн/МВт-год.

Як зазначають у НКРЕКП, за розрахунками оператора системи передачі тариф варто було б  встановити на рівні 458,83 грн/МВт-год, а за проєктом постанови від 1 листопада тариф на передачу міг складати 356,9 грн/МВт-год.

Зі слів депутата Верховної ради Олексія Гончаренка, при встановленні тарифу на рівні 356 грн/МВт, а не 458 грн/МВт порушується Меморандум про взаєморозуміння, який був укладений між Міністерством фінансів України, НКРЕКП та «Укренерго» про забезпечення виконання кредитних зобов’язань.

Також розраховуючи витрати на «із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії альтернативних джерел, крім приватних домогосподарств» були застосовані спеціальні відʼємники – видатки з держбюджету на фінансову підтримку ДП «Гарантований покупець» обсягом у 20% від прогнозного виробітку «зеленої» електроенергії (10,528 млрд грн). 

До того ж у даному проєкті постанови про прийняття тарифу на передачу на наступний рік враховано витрати НЕК «Укренерго» на сплату відсотків за «зеленими» облігаціями, плата за державну гарантію та за користування кредитами – 1,764 млрд грн.

Ціна пікового навантаження на ринку «на добу наперед» (РДН) в об’єднаній енергетичній системі України (ОЕС) на 12 жовтня досягла рекордного значення за весь період роботи ринку – 3995,83 грн/МВт-год. 

Зокрема, на кожну годину з 8:00 до 23:00 ціна досягла рівня верхнього прайс-кепа (4000 грн/МВт-год), окрім 13:00 – ціна на цю годину склала 3950 грн/МВт-год. Ціна базового навантаження на 12 жовтня перевищила позначку в 3000 грн/МВт-год та склала 3076,04 грн/МВт-год, що також є рекордним значенням для РДН в ОЕС України.

Найнижчі ціни на РДН в ОЕС за добу постачання 12 жовтня сформувались на 03:00-06:00 – 773 грн/МВт-год. Станом на 12 жовтня РДН в ОЕС України став дефіцитним, сумарний обсяг попиту перевищив пропозицію на 21% – 97,5 тис. МВт-год проти 80,5 тис. МВт-год. Середньозважена ціна за добу сформувалась на рівні 3331 грн/МВт-год.

Нагадуємо, що зростання цін на електричну енергію відбувається внаслідок зростання цін на енергоресурси, зокрема, вугілля та природний газ.