Місяць: Вересень 2021

8 вересня у Києві пройшов форум «Спекотна осінь: як зробити тарифи економічно обґрунтованими для операторів системи розподілу та постачальників універсальних послуг в Україні?». Організаторами заходу став Energy Club, партнерами заходу виступили Асоціація постачальників енергоресурсів та найбільший в Україні виробник кабельно-провідникової продукції ПАТ «Одескабель».

У ролі експертів форуму виступили: Іван Плачков (голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї), Віталій Зайченко (директор з управління ОЕС України – головний диспетчер НЕК «Укренерго»), Ірина Протопопова ( керівник департаменту з регуляторних питань ДТЕК Мережі) Юрій Власенко (перший заступник міністра енергетики України); Юрій Бойко (в.о. Міністра енергетики (20.11.20-21.12.20)) та ін. 

Ними було обговорено такі питання:

•  1. Чи встигне Україна вчасно підготувати галузь енергетики до осінньо-зимового періоду 2021-2022 року?
• 2. Які тарифні перспективи у операторів системи розподілу (ОСР) в Україні?
• 3.Нова модель ПСО. Роздрібний ринок електроенергії після 1 жовтня 2021 року.
• 4. Інновації та тарифи: чи є взаємозв’язок?

Осінньо-зимовий період 2021/22 – важливий з огляду на те, що під час нього українська енергосистема має пройти тестовий період роботи в ізольованому режимі, коли Україна буде від’єднана від інших енергосистем. Це необхідно для позитивного рішення щодо синхронізації з ENTSO-E.

Як зазначив Юрій Власов: “Ми вживаємо всіх необхідних  заходів, пропрацювали ремонтні кампанії генеруючих підприємств. Ми розраховуємо, що протягом осінньо-зимового періоду працюватиме більшість енергообладнання. Так, 14 атомних енергоблоків працюватиме цієї зими, у разі потреби – включимо 15-й”.

Як відомо, усі українські обленерго набули статусу операторів системи розподілу(ОСР)  при запровадженні нового ринку електроенергії з 01.01.2018 року. Кожна компанія (обленерго) була розділена на 2 окремі юридичні особи: постачальника електричної енергії та оператора системи розподілу. 

Мета постачальників універсальних послуг (ПУП) — це надання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією.

Оскільки ціна універсальних послуг не може змінюватися самостійно електропостачальником і чітко регулюється державою, а складові вартості універсальної послуги — це ціна купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, тариф на послуги ПУП, тарифи на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу, то крім надання універсальної послуги ПУП можуть, як і будь-яка інша електропостачальна організація, продавати електроенергію за вільними цінами на ринку.

Основне питання — як зробити тарифи для ОСР та ПУП з одного боку справедливими, а з іншого — економічно обґрунтованими? Та чи можливий взаємозв’язок між запровадженими інноваційними рішеннями на підприємстві та його тарифами?

Акцентами 4-годинного форуму стали також такі слушні проблеми як:

• 1. Кількість запасів вугілля, яких наразі замало для надійної роботи в осінньо-зимовий період. 
• 2. В цьому році на газ як на резервне паливо Україна розраховувати не зможе.
• 3. Проходження ОСП 2021-22 року передбачає не лише забезпеченням країни паливом, теплом та світлом, а ще й тестування ізольованого режиму роботи ОЕС України в рамках її інтеграції до європейської енергосистеми.
• 4. Нова модель ринку електроенергії була впроваджена швидкими темпами. Генерація майже не заробляє, натомість почали заробляти трейдери, що несуть мінімальні затрати серед усіх учасників ринку.
• 5. Україна буде слідувати тренду електрифікації. Підвищення якості розподільчих мереж як основи економіки України – одне із першочергових питань. У нас з’являються нові споживачі, електромобілі, інші світові тренди, які впливають на надійність роботи електромереж.
• 6. RAB-регулювання стало одним з перших позитивних кроків, зроблених Україною в напрямку розвитку ОСРів. 
• 7. ОСР мають величезну проблему з ВДЕ, а також з побутовими малими СЕС через великий об’єм неякісної електроенергії.
• 8. RAB-тариф стимулюватиме розвиток, а в перспективі, можливо, й перехід на інший клас напруги.
• 9. Під нову модель ПСО потрапляє 13 млн споживачів, що може призвести до формування боргів між учасниками ринку.Важливо забезпечити фінансово збалансований механізм реалізації ПСО.
• 10. Україна розвиває енергосистему від споживача: використовується нове обладнання, нові технології, з’являється набагато більше точок приєднання в рамках одного споживача. А це навантаження на розподільчі мережі, це впливає на надійність роботи електричних мереж.
• 11. З впровадженням нового обладнання доведеться впроваджувати нові стандарти, на основі яких працюватимуть розподільчі мережі і ОСР.
• 12. Оптимістичний варіант розвитку ОСР: інновації будуть розвиватись, адже цей тренд задає споживач. На початку впровадження інновацій вплине на тарифи, але в перспективі вони будуть знижені.
• 13. Вартість електроенергії для побутового споживача дотаційна, в перспективі вона повинна компенсуватись адресно, а не шляхом перехресного субсидіювання, як є наразі.

9 вересня 2021 року відбувся онлайн-брифінг НКРЕКП на тему: «Кроки Регулятора щодо лібералізації ринку електричної енергії», доповідачем став Дмитро Коваленко, який представив презентацію, у якій детально прокоментував кожне з вказаних рішень Комісії, пояснив мотиви та обґрунтував необхідність їх прийняття, наголосив на тому, яким чином вони вплинули на цінову ситуацію на ринку в торговій зоні Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС). Також Д.Коваленко відповів на питання, які ставили зацікавлені учасники онлайн-брифінгу.

Дмитро Коваленко висловився щодо питань підвищення тарифів на Бурштинському енерго острові, а також про те,  чи планує НКРЕКП давати роз’яснення або рекомендації щодо тендерних умов купівлі державними і бюджетними організаціями на наступний рік.

Наприкінці брифінгу Дмитро Коваленко назвав головні завдання Регулятора на найближчий період у сфері електроенергетики, якими є:

• 1. забезпечення розвитку відкритого та прозорого ринку двосторонніх договорів;
• 2. посилення конкуренції на ринку електроенергії, зокрема, за рахунок активної участі на ньому «зеленої» генерації;
•  3. максимальне сприяння інтеграції енергосистеми України з загальноєвропейською енергосистемою ENTSO-E, зокрема, підготовка до проведення тестового режиму ізольованої роботи ОЕС.

8 вересня керівник проекту «Електроенергія» компанії «ЙЕ Енергія» Василь Гончарук, дав коментар для агенства ExPro, у якому зазначив, як важливо забезпечити поступовий перехід окремих категорій населення до купівлі електроенергії за вільною ціною. 

Навівши приклад малого та середнього бізнесу, який потрапив у ринкові умови шляхом зменшення критерію приєднаної потужності для отримання універсальної послуги з 150 до 50 кВт, Василь Гончарук наголосив на етапності переходу, додаткових механізмах, які дадуть клієнту можливість спробувати попрацювати у ринку.

 “Ці механізми – можливі, не потрібно придумувати нічого космічного… Етапність – це must have, адже механіка процесу має бути відточена», – сказав він.

«Для клієнта – це буде відкритий ринок з конкуренцією між постачальниками», – пояснив Гончарук.

Також він додав, що у вільному ринку постачальники зможуть запропонувати споживачу нові послуги (пакети послуг). 

У коментарі також було зазначено, що продаж суміжних та фінансових продуктів, це частина європейського досвіду, адже клієнту зручніше купувати газ та електроенергію у одного постачальника. Важливо, щоб він отримував кращі онлайн-сервіси та зрозуміліші умови.

«Щодо сервісу та надійності клієнт на сьогодні не отримує достатньо інформації. Ті ж ПУПи не працюють у цьому напрямі, адже клієнт нікуди не піде. Це «рабство» у сучасному світі», – зазначив представник «ЙЕ Енергія».

«Українська енергетична біржа презентувала ринку ціновий індекс РДД, який відображає ціну електроенергії базового навантаження в «ОЕС України» на наступний місяць (М+1). Значення індексу формується протягом місяця, що передує розрахунковому, на підставі середньозважених цін електроенергії базового навантаження за періодом постачання, що охоплює повний календарний місяць М+1», – йдеться у повідомленні компанії.

Як зазначається представниками біржі, до розрахунку індексу включаються всі угоди, укладені за результатами торгів як в спеціалізованій секції, так і в комерційній. Погоджена Методика містить обмеження щодо врахування показників, які можуть викривити розрахункові значення. Дані виключення дають змогу сформувати більш репрезентативній індекс ринку двосторонніх договорів.

Відповідно до європейської практики, ціноутворюючим ринком на ринку електроенергії є саме ринок двосторонніх договорів. Саме на ціни РДД має опиратися ринок. Базова ринкова ціна формує важливу основу для операцій учасників ринку. УЕБ зробила перший, але дуже значний крок в цьому напрямку. Спільно з органами влади та регуляторами ми працюємо над забезпеченням високої прозорості РДД, для забезпечення цінової стабільності та високої економічної ефективності. Надалі ми працюємо над стандартизацією контрактів та продуктів на УЕБ, щоб надавати ринку ще більш цінові індикативи» – прокоментував запуск індексу Голова біржового комітету ТОВ «УЕБ» Олексій Дубовський.

Джерело: expro.com.ua